КОРПУСНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ ЯКОСТИ ЮРИДИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ (НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ НАПРЯМОК)

Анотація

Вступ. Юридичний переклад є однією з найзапитуваніших галузей спеціялізованого перекладу в сучасному глобалізованому світі. Попит на якісний переклад правничих текстів дедалі зростає. Попри це німецько українська юридична термінографія та перекладознавство досі характеризуються обмеженістю ресурсів і браком систематизації наявних праць. Переклад у галузі конституційного права досі лишався поза увагою дослідників. Матеріялом дослідження є текст Основного закону ФРН та його перший офіційний переклад українською мовою (2024).

Методи. Пропоноване дослідження ґрунтується на системно-прескриптивній парадигмі та поєднує кількісний (корпусний) і якісний підходи. Для дослідження створено перекладний корпус Grundgesetz (1286 сегментів) у програмі memoQ. Методою збору даних є параметризований корпусний пошук. Методами розбору є система тизація (виявлення значущих для дослідження перекладацьких рішень, організація даних у логічні структури), аналітика (порівняльний розбір рекурентних патернів варіятивности перекладацьких рішень), статистика (дескриптивний статистичний розбір об'єкта дослідження) та рефлексія (критичне осмислення дослід ницьких припущень і методологічних обмежень).

Результати. Здійснене дослідження підтвердило дві авторські евристичні гіпотези. Доведено зокрема, що, по-перше, українські перекладачі демонструють несистемність у збереженні послідовности первотвору, а по-друге, що загальновживана лексика демонструє вищий рівень варіятивности відтворення порівняно з власне правничою лексикою, що можна пояснити відповідним фокусуванням перекладацької уваги й нехту ванням умовно фоновою лексикою.

Висновки. Виявлені за допомогою параметризованого корпусного пошуку випадки термінологічної та синтаксичної непослідовности засвідчують як евристичний потенціял обраної методології, так і її певні обмеження. До переваг корпусного підходу належать можливість кількісної верифікації гіпотез, система тичність виявлення повторюваних патернів та об'єктивізація оцінювання послідовности перекладацьких рішень. Водночас виявлено критичні обмеження: неможливість автоматично розрізнити функційно вмотиво вану та невмотивовану непослідовність без додаткового якісного розбору, опосередкований характер коре ляції між кількісними показниками послідовности та загальною якістю перекладу, а також технічна неможливість автоматизованого виявлення різновідмінкових патернів. Отже, для оцінювання якости галузе вого перекладу оптимальним є поєднання кількісних і якісних метод, що компенсують взаємні обмеження. Висновки дослідження актуалізують необхідність інституціоналізації якісного контролю юридичних перекладів.