ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ НОМІНАЦІЇ З КОРЕНЕМ -ВИШНʹ-/ -ВИШЕНʹ- У МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ОЛЕКСІЯ ДОВГОГО
DOI:
https://doi.org/10.17721/2520-6397.2026.1.13Ключові слова:
словотвір, морфемний склад слова, словотвірна модель, мовна картина світу, поезія Олексія Довгого.Анотація
Вступ. Процес пізнання світу людиною має складну і багатоаспектну структуру. Опосередкована мовою когнітивна діяльність індивіда є чи не основним механізмом пізнання, осмислення та категоризації дійсності. Мовні одиниці характеризуються наявністю додаткових семантичних відтінків, пов'язаних із емоційноекспресивним станом, оцінкою, алюзіями та асоціаціями, які впливають на осмислення реципієнтом тексту. Непохідні слова часто семантично пов'язані з більш універсальними поняттями та національними константами, тоді як похідні виражають індивідуально-авторську інтенцію, особливу оцінку ліричним героєм художньої реальності тексту, а тому виступають виразними маркерами індивідуального стилю.
Актуальність. Лексеми на позначення образу вишні та асоційованих із ним понять виступають унікальним мовним матеріалом, у якому відображено колективний досвід людства та етносу. У поетичному тексті такі одиниці є виразниками авторського стилю. Мета: дослідити роль лексем із коренем -вишн- та їхніх похідних як мовних репрезентантів реалій концептуальної картини світу ліричного героя Олексія Довгого. Завдання: розглянути граматико-словотвірні, семантико-стилістичні індивідуально-авторські характеристики уживання мовних одиниць на позначення як самого образу вишні і його ознак, так і низки асоційованих із ними образів.
Методи. Загальнонаукові (описовий із прийомами аналізу й синтезу, індукції і дедукції, класифікації і систематизації); спеціальні лінгвістичні (словотвірний аналіз, компонентний та контекстуальний аналіз, лінвостилістичний та лінгвопоетичний аналіз).
Результати. У дослідженні представлено словотвірні моделі творення похідних одиниць, згруповано їх за словотвірними типами та встановлено кількість слововживань. Автором статті охарактеризовано роль непохідних та похідних спільнокореневих лексем у конкретних поетичних текстах як ізольовано, так і з урахуванням відповідних мовних контекстів. Особливо підкреслюється здатність розгляданих лексем репрезентувати образ старого дерева вишні як виразника мотиву кінця життя, бачення ліричним героєм образу вишневого цвіту як символу історичної пам'яті свого рідного краю.
Автор дослідження зазначає, що непохідні лексеми дозволяють митцеві художньо представити мотив слави минулих епох, історичної пам'яті народу, поетично відобразити процес творчості, передати читачеві враження свого ліричного героя від краси молодої дівчини. Похідні одиниці беруть участь в актуалізації поетом мотивів початку та кінця життя, його результатів як плодів творчості й особистих зусиль чи досягнень, у створенні автором інтимізаційної тональності в тексті. Обидві групи лексем активно допомагають митцеві поетично відтворити сакральний локус для свого ліричного героя – місце сили, натхнення, внутрішнього самовдосконалення.
Висновки. Автор статті довів, що більшість лексем із коренем -вишн- репрезентує типові для української культурно-світоглядної традиції мотиви й образи. Проте в деяких контекстах було зафіксовано особливі авторські інтерпретації, у яких образ вишні виступає символом історичної пам'яті рідного краю або експлікує мотив завершення життя.
Перспективи дослідження полягають у вивченні комплексного функційно-образного навантаження флоронімів у мовній картині поета.
Посилання
Bartmiński, J. (2009/2012). Aspects of Cognitive Ethnolinguistics. Ed. by Jörg Zinken.Sheffield and Oakville, CT: Equinox.
Dovhyi, O. (2009a). Selected works: Vol. 1. The touchs of lightning. Ukr. pysmennyk [in Ukrainian].
Dovhyi, O. (2009b). Selected works: Vol. 2. The breath of eternity. Octopus. Ukr. pysmennyk [in Ukrainian].
Dovhyi, O. (2009c). Selected works: Vol. 3. Derevoryty. Ukr. pysmennyk [in Ukrainian].
Dovhyi, O. (2009d). Selected works: Vol. 4. The Glass of roses. Ukr. pysmennyk [in Ukrainian].
Hodgson-Drysdale, T. (2014). Concepts and language: Developing knowledge in science. Linguistics and Education, (27), 54–67. https://doi.org/10.1016/j.linged.2014.07.004
Holubovska, I. (2004). Ethnic peculiarities of language world paintings. Lohos [in Ukrainian].
Ivanova, N. D. (2013). The concept STEPPE in a literary text. Scientific Bulletin of Izmail State University of Humanities, 32, 173–176 [in Ukrainian].
Jaremczuk, A. (2020). Lingual picture of the world – conceptual picture of the world – artistic picture of the world: parametric features and correlations. Journal: Studia Ukrainica Posnaniensia, 8(1), 69–76 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14746/sup.2020.8.1.06
Jespersen, O. (1924). The Philosophy of Grammar (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203716045
Ohnuki-Tierney, E. (2002). Kamikaze, Cherry Blossoms, and Nationalisms: The Militarization of Aesthetics in Japanese History. University of Chicago Press. https://books.google.com.ua/books/about/Kamikaze_Cherry_Blossoms_and_Nationalism.html?hl=lv&id=K62e5Mk3Kd8C&redir_esc=y
Kocur, V. Potapenko, O., & Kujbida, V. (Eds.). (2015). Encyclopedic dictionary of cultural symbols of Ukraine. FOP Gavryshenko V. M. [in Ukrainian].
Kysliuk, L. (2018). Word-formative nomination in Modern Ukrainian: system – uzus – idiolect. [Doctoral dissertation, Institute of the Ukrainian language of National Academy of Sciences of Ukraine]. Academic texts of Ukraine [in Ukrainian]. https://uacademic.info/ua/document/0518U000601
Labenska, Ye. O. (2019). The Forces of Nature Imagery in Contemporary English Poetic Discourse: A Cognitive and Semiotic Aspect. [Candidate's dissertation, Kherson State University]. Kherson State University [in Ukrainian]. https://www.kspu.edu/FileDownload.ashx/%D0%9B%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F.pdf?id=11fe984a-eab5-46b5-96b7-6bc50d63e6b9
Livytska, I. (2022). Landscape semiotics of subjectivity in the English novel of the 19-th century. Linguistic and Conceptual Worldviews, 72(2), 96–107 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2022.2.07
Lysychenko, L. (2009). Lexical and semantic dimension of the linguistic worldview. Osnova [in Ukrainian].
Mishchenko, Y. (2020). Space imagination in toponymic deixis in 1728 year Hetman D. Apostol travelogue. Linguistic and Conceptual Worldviews, 67(1), 81–93 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2020.1.07 Moriuchi, E., & Basil, M.D. (2019). The Sustainability of Ohanami Cherry Blossom Festivals as a Cultural Icon. Sustainability, 11(6), 2–15. https://doi.org/10.3390/su11061820
Tresidder, J. (2017). Complete dictionary of symbols. Sausalito: Sausalito Public Library. https://archive.org/details/completedictiona00jack
Whorf, B. (1956). Language, thought, and reality : selected writings. Cambridge: Technology Press of Massachusetts Institute of Technology.
Zhaivoronok, V. (2007). Ukrainian ethnolinguistics: Essays. Dovira [in Ukrainian].
Zhajvoronok, V. (2006). Signs of Ukrainian Ethnoculture: Dictionary Directory. Dovira [in Ukrainian].
Zhyvytska, I. (2010). A. The language picture of the world as a reflection of the reality. Philological Studies: the Scientific Bulletin of Kryvyi Rih State Pedagogical University, (4), 20–25 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31812/filstd.v4i0.925
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олександр СТРОКАЛЬ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
