ВЕРБАЛІЗАТОРИ ЧОРНОГО КОЛЬОРУ В ПОЕТИЧНОМУ МІФІ ОЛЕКСІЯ ДОВГОГО

Анотація

Вступ. Лексеми на позначення кольорів виступають унікальним мовним матеріалом, у якому відображено колективний досвід людства та етносу. У поетичному тексті такі одиниці є виразниками авторського стилю. Мета: охарактеризувати особливості лінгвальної експлікації чорного кольору та пов’язаних із ним реалій на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Завдання: розглянути граматичні, семантико-стилістичні індивідуально-авторські характеристики уживання мовних одиниць на позначення міфологеми чорного кольору та низки образів, асоційованих із нею.

Методи. загальнонаукові (описовий із прийомами аналізу й синтезу, індукції і дедукції, класифікації і систематизації); спеціальні лінгвістичні (концептуальний аналіз, лінвостилістичний та лінгвопоетичний аналіз).

Результати. Наголошено на особливій ролі поетичних текстів у відображенні тим чи іншим автором світоглядних уявлень ліричного героя – представника відповідної етнокультури. Розглядані одиниці-експліканти було згруповано та проаналізовано за низкою граматичних, словотвірних і семантико-стилістичних ознак. У дослідженні зазначено, що низка мовних одиниць – вербалізаторів згаданої міфологеми – використовується митцем для створення як позитивно, так і негативно конотованих образів. З-поміж лексем із виразно позитивною семантикою автор статті виокремлює одиниці, які позначають образи рідної землі та вроду української жінки. Негативно марковані одиниці, як показало дослідження, уживаються митцем для експлікації мотиву смерті, загибелі, наруги чи війни. Також у поетичних контекстах О. Довгого згадані лексеми можуть використовуватися для репрезентації мотиву одвічної боротьби сил добра і зла, представленого в межах одного зображуваного поетом сюжету.

Висновки. Обґрунтовано важливість уживання в поетичному тексті лексем на позначення реалій чорного кольору. Акцентовано на своєрідній біполярності актуалізованих відповідними колоремами художньо-авторських образів.

_______________

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Білодід, І., Бурячок, А., & Гнатюк Г. (Ред.). (1979). Словник української мови. В 11 т. Т. 10. Т-Ф . Наукова думка.

Бовсунівська, Т. (2010). Міфологема як резистентний складник літератури. Дивослово, 8, 49–52.

Borejszo, M. (2010). Nazwy kolorów w leksyce odzieżowej (na materiale Słownika ubiorów Ireny Turnau). Poznańskie studia polonistyczne. Seria językoznawcza. XVI (XXXVI). S. 31–41.

Graf, M. (2012). Konotacyjne i asocjacyjne właściwości określeń identyfikujących barwy (na przykładzie nazw barw ściennych). Poznańskie studia polonistyczne. Seria językoznawcza, 19(39), 1, 119–130.

Жайворонок, В. (2006). Знаки української етнокультури. Словник-довідник. Довіра.

Kasmiran, M., & Ena, O. (2019). Gender representation in men’s and women’s fashion magazine. Journal of English language teaching and linguistics, 4(1), 35–45.

Коцур, В., Потапенко, О., & Куйбіда, В. (Ред.). (2015). Енциклопедичний словник символів культури України. ФОП Гавришенко В.М.

Половинкіна, М. І. (2015). Семантика та прагматика кольороназв у польському поетичному дискурсі (кінець ХІХ – перша половина ХХ століття) [Неопубл. кандидатська дисертація]. Національна академія наук України. Інститут мовознавства.

Семашко, Т. (2011). Проблема визначення статусу кольоропозначень як лінгвістичних одиниць. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови, 7, 352–356.

Токарев, С. (Ред.). (1991). Мифы народов мира: [в 2 т.]. Т. 1. Советская энциклопедия.

Трессидер, Дж. (1999). Словарь символов. Гранд : ФАИР-Пресс.

Ясь, О. (2009). Міф історичний. Енциклопедія історії України. У 10 т. Т. 6. Наукова думка. http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Mif_istorychny

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Довгий, О. (2009). Доторки блискавки. Вибрані твори. У 4 т. Т. 1. Укр. Письменник.

Довгий, О. (2009). Дихання вічності. Восьмивірші. Вибрані твори. У 4 т. Т. 2. Укр. Письменник.

Довгий, О. (2009). Дереворити. Вибрані твори. У 4 т. Т. 3. Укр. Письменник.