ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ РАДІСТЬ / RADOŚĆ / JOY В УКРАЇНСЬКІЙ, ПОЛЬСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ

Анотація

Вступ. У сучасній лінгвістиці спостерігається посилений інтерес до дослідження концептів, які репрезентують ключові сфери людського життя, зокрема емоційної. Емоційні концепти відображають цінності, світогляд і культурні традиції народу, тому їхнє вивчення має важливе значення для розуміння національної мовної картини світу. Концепт РАДІСТЬ належить до базових позитивних емоцій людини, що формують її світосприйняття, комунікативну поведінку, концептуалізацію дійсності та культурну ідентичність.

Мета дослідження – з'ясувати особливості вербалізації концепту РАДІСТЬ / RADOŚĆ / JOY в українській, польській та англійській лінгвокультурах шляхом аналізу його мовних репрезентацій у художній прозі, представленій в електронних корпусах досліджуваних мов, а також виявити універсальні та культурноспецифічні риси його концептуалізації.

Методи. Дослідження проводиться в рамках створення когнітивної дефініції за методикою Єжи Бартмінського. Методологічну основу становлять положення когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології та емоційної семантики. Застосовані такі методи, як когнітивно-лінгвістичний, контекстуально-інтерпретаційний, семантико-стилістичний, порівняльно-типологічний і елементи корпусного аналізу.

Результати. У статті представлені результати дослідження емоційного концепту РАДІСТЬ / RADOŚĆ / JOY, його структури і засобів вербалізації в українській, польській та англійській лінгвокультурах на матеріалі текстів художньої прози. Ідентифіковано концептуальні ознаки та культурні сценарії на базі контекстів зі словами радість / radość / joy, відібраних з електронних корпусів текстів художньої прози та проведено їхній порівняльний аналіз. Проаналізовано понад 300 прикладів зі словом радість, 200 ‒ з radość та 250 ‒ з joy.

Аналіз корпусних прикладів показав, що конотації лексем радість / radość / joy у художніх текстах відповідають їхнім словниковим визначенням і мають спільні гіпероніми, такі як почуття, відчуття, психологічний стан, настрій, риса характеру. Вони вживаються у формах вітань, побажань та усталених виразах зі значенням 'вітати, зустрічати когось із радістю'. Ідентифіковані універсальні риси концепту: радість − це процес; відчуття радості може пов'язуватися із минулим, теперішнім і майбутнім досвідом; радість має колективний та індивідуальний характер переживання; радість взаємодіє з іншими емоціями (позитивними й негативними); має бінарну опозицію радість – смуток; людина відчуває радість серцем, душею або в грудях; радість може мати причину або бути безпідставною; іноді викликає приплив енергії або сили.

Виявлені зовнішні ознаки емоції радості (усмішка, сміх, міміка, голосові, фізіологічні та поведінкові реакції) та критерії її параметризації.

Ідентифіковані універсальні причини радості ‒ життя, любов, сім'я, дружба, улюблене заняття, успіх, природа, свята, святкування, відпочинок, подорожі, досягнення, матеріальні блага та ін. Поряд із цим виявлено культурно-специфічні особливості концепту РАДІСТЬ / RADOŚĆ / JOY в українській, польській та англійській лінгвокультурах.

Висновки. Порівняльний аналіз концептів РАДІСТЬ / RADOŚĆ / JOY засвідчив, що попри універсальний характер емоції, її вербалізація відображає специфіку світоглядних моделей і ціннісних орієнтацій кожної культури.