ПРАГМАТИЧНА ОБІЗНАНІСТЬ У ПИСЬМОВОМУ ТА УСНОМУ БІЗНЕС ПЕРЕКЛАДІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2520-6397.2026.1.04Ключові слова:
бізнес переклад, прагматична обізнаність, когнітивне навантаження, теорія усного перекладу, мовленнєвий акт, бізнес комунікація, перекладацька гнучкість.Анотація
Вступ. У бізнес-комунікації "зміст" часто передається не лише словами, а й тим, як саме вони сказані: через іллокутивну силу, ввічливість, імплікатури та культурно прийнятний рівень прямоти. В англоукраїнському перекладі та усному перекладі під час переговорів і корпоративних зустрічей втрата цих маркерів може змінити сприйняття намірів, вплинути на довіру та спотворити відчуття бізнес сетінгу. Мета статті – окреслити прагматичну обізнаність як ключову складову професійної компетентності бізнесперекладача/перекладача-усника та показати її значення для результатів кооперації.
Методи. Дослідження виконано як якісний кейс-аналіз на матеріалі автентичних і навчальних фрагментів бізнес-взаємодії (переговори, онлайн-зустрічі, змодельовані сценарії). Прагматично релевантні висловлювання було відібрано та згруповано за чотирма доменами прагматичної обізнаності. Для аналізу використано інструментарій теорії мовленнєвих актів, теорії ввічливості, концепції імплікатур, функціоналістських підходів у перекладознавстві та моделей усного перекладу, зокрема уявлень про зусилля й когнітивне навантаження.
Результати. Виявлено типові зони ризику: ненавмисні зсуви іллокутивної сили, редукція пом'якшення та "збереження обличчя", втрати або надмірна експлікація імплікатур, а також порушення очікуваного рівня прямоти, зумовленого культурною нормою. Прагматично виважений переклад, навпаки, утримує переговорну гнучкість, підтримує контакт між сторонами та зберігає стратегічну невизначеність там, де вона є функціональною. Окремо фіксується тенденція: за підвищеного когнітивного навантаження прагматичні маркери "випадають" раніше за інші компоненти повідомлення.
Висновки. Прагматична обізнаність має входити до базових критеріїв професійності в бізнес-усному перекладі поряд із точністю та плавністю. Для підготовки перекладачів доцільно розробити вправи, що тренують відтворення мовленнєвих актів, пом'якшення, імплікатур і міжкультурних норм у реалістичних ділових завданнях; у оцінюванні варто закріпити окремий вимір прагматичної адекватності. Це підсилює розуміння перекладача як медіатора не тільки мовної форми, а й прагматичного наміру.
Посилання
Austin, J. L. (1962). How to do things with words. Oxford: Clarendon Press.
Biber, D. (1995). Dimensions of register variation: A cross-linguistic comparison. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511519888
Brown, P., & Levinson, S. (1987). Politeness: Some universals in language usage. Cambridge: Cambridge University Press.
Chesterman, A. (1997). Memes of translation: The spread of ideas in translation theory. John Benjamins. https://doi.org/10.1075/btl.22
Gile, D. (1995). Basic concepts and models for interpreter and translator training. John Benjamins. https://doi.org/10.1075/btl.8
Gile, D. (2009). Basic concepts and models for interpreter and translator training (Rev. ed.). John Benjamins. https://doi.org/10.1075/btl.8
Goffman, E. (1967). Interaction ritual: Essays on face-to-face behavior. Garden City: Anchor Books.
Goffman, E. (1981). Forms of talk. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.
Grice, H. P. (1975). Logic and conversation. In P. Cole & J. Morgan (Eds.), Syntax and semantics (Vol. 3, pp. 41–58). New York: Academic Press.
Halliday, M. A. K. (1978). Explorations in the functions of language. Edward Arnold.
Halliday, M. A. K., & Matthiessen, C. (2014). Construing experience through meaning: A language-based approach to cognition. Continuum.
Hatim, B., & Mason, I. (1990). Discourse and the translator. Longman.
Hatim, B., & Mason, I. (1997). The translator as communicator. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203992722
House, J. (1977). A model for translation quality assessment. Narr.
House, J. (1997). Translation quality assessment: A model revisited. Narr.
Kalina, S. (2002). Quality assurance for interpreting processes. Meta: Journal des traducteurs, 47(2), 394–420. https://doi.org/10.7202/008017ar
Leech, G. (1983). Principles of pragmatics. Longman.
Leech, G. (2014). The pragmatics of politeness. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195341386.001.0001
Lederer, M. (2003). Translation – The interpretive model. Manchester: St. Jerome.
Mason, I. (Ed.). (2001). Triadic exchanges: Studies in dialogue interpreting. St. Jerome.
Newmark, P. (1981). Approaches to translation. Pergamon.
Newmark, P. (1988). A textbook of translation. Prentice Hall.
Nida, E. A. (1964). Toward a science of translating. Leiden: Brill.
Nord, C. (1997). Translating as a purposeful activity: Functionalist approaches explained. St. Jerome.
Pöchhacker, F. (2004). Introducing interpreting studies. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203504802
Reiß, K., & Vermeer, H. (2013). Towards a general theory of translational action: Skopos theory explained. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315759715
Roy, C. (2000). Interpreting as a discourse process. Oxford University Press.
Searle, J. R. (1969). Speech acts: An essay in the philosophy of language. Cambridge University Press.
Seleskovitch, D. (1978). Interpreting for international conferences. Pen & Booth.
Setton, R. (1999). Simultaneous interpretation: A cognitive-pragmatic analysis. John Benjamins. https://doi.org/10.1075/btl.28
Setton, R., & Dawrant, A. (2016). Conference interpreting: A complete course. John Benjamins. https://doi.org/10.1075/btl.120
Skrylnyk, S. (2025). Planning as a cognitive process in simultaneous interpreting: case study. Linguistic and Conceptual Worldviews, 1(77), 34–55. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2025.1.02
Sperber, D., & Wilson, D. (1986/1995). Relevance: Communication and cognition (2nd ed.). Blackwell.
Toury, G. (1995). Descriptive translation studies and beyond. John Benjamins. https://doi.org/10.1075/btl.4
Venuti, L. (1995). The translator's invisibility: A history of translation. Routledge.
Wadensjö, C. (1998). Interpreting as interaction. Longman.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Сергій СКРИЛЬНИК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
