ГЕНДЕРНИЙ ФАКТОР В КОМУНІКАЦІЇ ЧЛЕНІВ ПАЛАТИ ГРОМАД У ПАРЛАМЕНТІ СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА ТА ОНЛАЙН (2024–2025)
DOI:
https://doi.org/10.17721/2520-6397.2026.1.05Ключові слова:
гендер, критичний дискурс аналіз, мультимодальний аналіз, парламентський дискурс, політичний дискурс.Анотація
Вступ. Гендерні питання, гендерні моделі спілкування у політиці, у парламенті, кроки до гендерного паритету досліджуються спеціальними комітетами, аналізуються науковцями в межах гендерних студій, дискурсивного аналізу. Недостатнє представництво жінок у Парламенті Сполучуваного Королівства, гендерно-марковані моделі спілкування залишалися чутливими проблемами у британській політиці з часів, коли жінки отримали право голосувати та балотуватися на виборах у парламент у 1918 році. У статті вплив гендерного фактору був проаналізований на основі парламентського дискурсу Великої Британії, зокрема даних вебсайту про участь членів Палати Громад в обговоренні та дискусіях, письмових запитань лейбористів, консерваторів, ліберальних демократів і незалежних членів парламенту у 2024–2025 роках, а також на матеріалі вебсайтів членів парламенту та їхніх акаунтів у соцмережах X та Facebook.
Методи. Парламентський дискурс досліджено з використанням критичного аналізу дискурсу, порівняльний аналіз онлайн комунікації членів парламенту здійснено на основі мультимодального аналізу дискурсу.
Результати. Аналіз парламентського дискурсу за допомогою чисельних інструментів вебсайту Парламенту Сполучуваного Королівства дозволяють стверджувати, що чоловіки-члени Кабінету Міністрів та Тіньового Кабінету є більш активними, ніж їхні колеги-жінки як під час дискусій у Парламенті, так і з письмовими запитаннями. Гендерна різниця в комунікативній активності та ефективності парламентарів, уперше обраних у 2024 році, не спостерігається. Ролі та обов'язки, які депутати виконують у Кабінеті міністрів або у Парламенті, позитивно впливають на їх ефективність. Усі міністри мають вебсайти однакового дизайну та Х-акаунти, з домінуючим червоним кольором, символом Лейбористської партії, таким чином очевидним є вплив корпоративної культури та політики партії.
Висновки. Гендерний розрив у парламентському дискурсі поступово зменшується. Парламентарі-жінки все ще поступаються чоловікам в усній та письмовій комунікації, однак в онлайн комунікації, яка у ХХІ ст. стала невід'ємною частиною політичного дискурсу, гендерні розбіжності не спостерігаються.
Посилання
Agarwal, P., Sastry, N., & Wood, E. (2019). Tweeting MPs: Digital Engagement between Citizens and Members of Parliament in the UK Preprint file:///Users/allabelova/Downloads/Tweeting_MPs_Digital_Engagement_between_Citizens_a.pdf
Akirav, O. (2020). Assessing the parliamentary activities of UK MPs. British Politics, 15(2). https://doi.org/10.1057/s41293-019-00111-w
Allen, G. (2024). 2024 general election: How many women were elected. https://commonslibrary.parliament.uk/2024-general-election-how-many-women-were-elected/
Bollenbacher, J., Loynes, N. & Bryden, J. (2022). Does United Kingdom parliamentary attention follow social media posts?. EPJ Data Sci, (11), 51. https://doi.org/10.1140/epjds/s13688-022-00364-4
Butler, R. (2024). Political Discourse Analysis. Legitimisation Strategies in Crisis and Conflict. Edunburgh University.
Dunmire, P. (2023). Political discourse analysis and critical discourse studies: scope, relations, commitments. In Political Science and Public Policy 2023. https://doi.org/10.4337/9781800373570.00017
Dunmire, P. (2012). Political Discourse Analysis: Exploring the Language of Politics and the Politics of Language. Language and Linguistics Compass, 6(11). https://doi.org/10.1002/lnc3.365
Esposito, E., & Breeze, R. (2022). Gender and politics in a digitalised world: Investigating online hostility against UK female MPs. Discourse & Society, 33(3): 095792652210766. https://doi.org/10.1177/09579265221076608
Fairclough, I., & Fairclough, N. (2013). Political Discourse Analysis. Routledge.
Global Gender Gap Report 2024 (2024). https://www.weforum.org/publications/global-gender-gap-report-2024/digest/
Goodchild, L., Oppenheim, Ch., Cleeve, M. (2007). MPs online: An evaluative study of MPs' use of web sites. Aslib Proceedings, 59(6), 565–587. https://doi.org/10.1108/00012530710839632
Hundreds of seats effectively 'reserved' by men at Westminster, research shows. (2018). https://www.electoralreform.org.uk/latest-news-and-research/media-centre/press-releases/hundreds-of-seats-effectively-reserved-by-men-atwestminster-research-shows/
Ipu report: parliamentary gender gap narrowed over the past 30 years but progress stalled in 2024 (2025). https://www.ipu.org/news/press-releases/2025-03/ipu-report-parliamentary-gender-gap-narrowed-over-past-30-yearsprogress-stalled-in-2024
Jackson N., & Lilleker D. G. (2011). The Member for Cyberspace: E-Representation and MPs in the UK. https://doi.org/10.4018/978-1-61350-329-4.ch005
Partington, A., & Duguild, A. (2020). Political media discourses. Handbook of Corpus Approaches to Discourse Analysis. Routledge.
Stafford, J. (2023). Parliamentary activity of MPs is affected by their place in corporate networks https://www.manchester.ac.uk/about/news/parliamentary-activity-of-mps/
van Dijk, T.A. (2008). Discourse and Context: A Socio-cognitive Approach. Cambridge University Press
Ward, S., & Lusoli, W. (2005). From weird to weird: MPs, the Internet and representative politics in the UK. Journal of Legislative Studies. https://doi.org/10.1080/13572330500158276
Wodak, R. (2014). Critical Dicourse Analysis. Routledge
Wodak, R. (2009). The Discourse of Politics in Action. Springer.
Women in the House of Commons of the United Kingdom (n.a.). https://en.wikipedia.org/wiki/Women_in_the_House_of_Commons_of_the_United_Kingdom#::text=As%20of%20July%202024%2C%20there,in%20the%20House%20of%20Commons.&text=In%20February%202018%20the%20Electoral,men%2C%20holding%20back%20women's%20representation
Yildirim, T. M. (2024). Emotions in the Aisles: Unpacking the Use of Emotive Language in the UK House of Commons. European Journal of Political Research. https://doi.org/10.1111/1475-6765.12733
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Алла БЄЛОВА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
