СУЧАСНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ В НАУКОВОМУ ПЕРЕКЛАДІ: КОНТРАСТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2520-6397.2026.1.02Ключові слова:
спеціалізований переклад, науковий переклад, теорія перекладу, підхід, орієнтований на вихідний текст, підхід, орієнтований на цільовий текст, еквівалентність перекладу, референційна еквівалент ність, нормативно-текстова еквівалентність, прагматична еквівалентність.Анотація
Вступ. Актуальність нашого дослідження зумовлена необхідністю розробки в науковому перекладі як перспективній підгалузі перекладознавства власних методологічних принципів і підходів у межах загальної теорії перекладу. У статті проаналізовано сучасні підходи в дослідженні наукового перекладу з метою перевірки доцільності їх використання у спеціалізованому перекладі, зокрема у перекладі наукових текстів.
Методи. У роботі застосовано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, класифікації, систематизації, описо вого аналізу, а також спеціалізовані методи дискурс-аналізу та контрастивно-перекладознавчого аналізу.
Результати. Досліджено класичні теорії перекладу щодо їхньої орієнтації на вихідний та/або цільовий тексти з огляду на те, що вихідний текст традиційно вважався головним елементом у перекладі. Прослідковано загальне перенесення уваги дослідників з концепцій, орієнтованих на текст оригіналу, до більш комунікативного підходу, в межах якого переклад розглядається як комунікативний процес, а ключовими чинниками є повідомлення і реципієнт. Щодо можливих ефективних підходів до наукового перекладу, проаналізовано більш збалансоване поняття еквівалентності – прагматичної еквівалентності зокрема, яке може стати провідним для дослідників спеціалізованого перекладу та перекладачів-практиків. Висвітлено, що в контексті прагматичної еквівалентності в центрі уваги не лише вихідний або лише цільовий тексти, а обидва тексти аналізуються рівноцінно. Досліджено типи еквівалентності, релевантні для наукового перекладу – референційна, нормативно-текстова та прагматична еквівалентність. Проаналізовано тексти оригіналу і тексти перекладу наукових статей з огляду на ступінь їхньої прагматичної еквівалентності.
Висновки. У результаті дослідження окреслено збалансований підхід перекладачів до вихідного і цільового текстів, що, безперечно, допомагає перекладачеві у прийнятті відповідних перекладацьких рішень для досягнення прагматично успішного перекладу.
Посилання
Bassnett, S. (2013). The Self-Translator as Rewriter. In A. Cordingley (Ed.), Self Translation: Brokering Originality in Hybrid Culture. (pp. 13–25). Bloomsbury.
Byrne, J. (2012). Scientific and Technical Translation Explained: A Nuts and Bolts Guide for Beginners. Routledge.
Byrne, J. (2006). Technical Translation: Usability Strategies for Translating Technical Documentation. Springer.
Chesterman, A. (2016). Memes of Translation. The Spread of Ideas in Translation Theory. John Benjamins.
Chesterman, A. (2000) Translation Typology. In A. Veisbergs & I. Zauberga (Eds.), The Second Riga Symposium on Pragmatic Aspects of Translation. University of Latvia, 49–62.
FIT. (2011). FIT Translator's Charter. Retrieved January, 18, 2026, from http:// www.fit-ift.org/translators-charter.
Grutman, R. (1998). Auto Translation. In M. Baker (Ed.), The Routledge Encyclopedia of Translation Studies. (pp. 124–44). Routledge.
Gutt, E.-A. (2000). Translation and Relevance: Cognition and Context. St. Jerome.
Halliday, M. A. K. (1992). Language Theory and Translation Practice. Rivista Internazionale di Tecnica della Traduzione, 0, 15–25.
Hatim, B. (2013). Teaching and Researching Translation. Longman.
Hatim, B., & Munday, J. (2004). Translation. An Advanced Resource Book. Routledge.
House, J. (1977). A Model for Translation Quality Assessment. Gunter Narr Verlag.
House, J. (1997). Translation Quality Assessment: A Model Revisited. Narr.
Károly, K. (2022). Translating Academic Texts. In K.Malmkjær (Ed.), The Cambridge Handbook of Translation. (pp. 340–362). Cambridge University Press.
Kenny, D. (2011). Equivalence. In M.Baker & G.Saldanha (Eds.), Routledge Encyclopedia of Translation Studies. (pp. 96–99). Routledge.
Koller, W. (1995). The Concept of Equivalence and the Object of Translation Studies. Target, 7(2), 191–222.
Krein-Kühle, M. (2011). Register Shifts in Scientific and Technical Translation: A Corpus-in Context Study. The Translator, 17(2), 391–414.
Mossop, B. (2016). Invariance Orientation: Identifying an Object for Translation Studies. Translation Studies Forum, 329–338.
Newmark, P. (1988). A Textbook of Translation. Prentice Hall.
Newmark, P. (1977). Communicative and Semantic Translation. Babel, 23(4), 163–180.
Nida, E. & Taber, Ch. (1969). The Theory and Practice of Translation. E. J. Brill.
Nida, E. (1964). Toward a Science of Translating. E. J. Brill.
Nord, C. (1991). Text Analysis in Translation: Theory, Methodology, and Didactic Application of a Model for Translation-oriented Text Analysis. Translated from the German by C. Nord & P. Sparrow. Rodopi.
Nord, C. (1992). Text Analysis in Translator Training. In C. Dollerup & A. Loddegaard (Eds.), Teaching Translation and Interpreting. Training, Talent and Experience. (pp. 39–48). John Benjamins.
Pisanski Peterlin, A. (2008), Translating Metadiscourse in Research Articles. Across Languages and Cultures, 9(2), 205–218.
Pym, A. (2023). Exploring Translation Theories. Routledge.
Pym, A. (1995). European Translation Studies, une science qui dérange, and Why Equivalence Needn't Be a Dirty Word. TTR (Traduction, Terminologie, Rédaction), 8(1), 153–176.
Pym, A. (2004). Propositions on Cross-Cultural Communication and Translation. Target, 16(1), 1–28.
Rabacov, G. (2013). Self-Translation as Mediation between Cultures. Cultural and Linguistic Communication, 3(1), 66–69.
Reiss, K., & Vermeer, H. (1991 [1984]). Grundlegung einer allgemeinen Translationstheorie. Niemayer.
Robinson, D. (2003). Becoming a Translator. An Introduction to the Theory and Practice of Translation. Routledge.
Scarpa, F. (2020). Research and Professional Practice in Specialised Translation. Palgrave–Macmillan.
Snell-Hornby, M. (2006). The Turns of Translation Studies. John Benjamins.
Sperber, D., & Wilson, D. (1995[1986]). Relevance: Communication and Cognition. Blackwell.
Toury, G. (1995). Descriptive Translation Studies and Beyond. John Benjamins.
Vermeer, H. (1983). Aufsätze zur Translationstheorie. Vermeer.
Vermeer, H. (1986). Übersetzen als kultureller Transfer. In M. Snell-Hornby (Ed.), Übersetzungswissenschaft EineNeuorientierung (pp. 30–53). Francke.
Vermeer, H. (1996). A Skopos Theory of Translation (Some Arguments For and Against). TEXTconTEXT.
SOURCES
Biliak, R. V., Liakh-Kaguy, N. S., & Kost, Y. Y. (2025a). Graphene-Based Hall Sensors: Materials and Production Approaches. Fizyka i khimiya tverdoho tila – Physics and Chemistry of Solid State, 26(2), 296–306 [in Ukrainian]. [Біляк Р. В., Лях-Кагуй Н. С., & Кость Я. Я. Сенсори Холла на основі графену: матеріали та підходи до виробництва]. Фізика та хімія твердого тіла, 26(2), 296–306. https://doi:10.15330/pcss.26.2.296–306
Biliak, R. V., Liakh-Kaguy, N.S., Kost, Y.Y. (2025b). Graphene-Based Hall Sensors: Materials and Production Approaches. Physics and Chemistry of Solid State, 26(2), 296–306 [in English]. https://doi:10.15330/pcss.26.2.296–306.
Ovsak, O. S., Vashchenko, V. M., & Vid'machenko, A. P. (2025a). Recovery of the Parameters of the Atmospheric Gas-Aerosolenvironment above the Position of CESAR Observatory, the Netherlands. Ukraiinskyi fizychnyi zhurnal – Ukrainian Journal of Physics, 70(8), 497–506 [in Ukrainian]. [Овсак, О. С., Ващенко, В. М., Вiдьмаченко, А. П. Вiдновлення параметрiв газово-аерозольного середовища атмосфери над позицiєю CESAR Observatory, Нiдерланди]. Український фізичний журнал, 70(8), 497–506. https://doi.org/10.15407/ujpe70.8.497
Ovsak, O.S., Vashchenko, V.M., & Vid'machenko, A.P. (2025b). Recovery of the Parameters of the Atmospheric Gas-Aerosolenvironment above the Position of CESAR Observatory, the Netherlands. (O. Voitenko, Trans.). Ukrainian Journal of Physics, 70(8), 497–506 [in English]. https://doi.org/10.15407/ujpe70.8.497.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Oлена МИХАЙЛЕНКО (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
