МЕДІЙНИЙ ДИСКУРС ЯК СЕМІОЗИС: ПОТЕНЦІАЛ СЕМІО-ТИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МЕДІЙНОГО ДИСКУРСУ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2520-6397.2024.2.07Ключові слова:
семіозис, інституційний дискурс, медіалінгвістика, медійний дискурс, медійний текст, інтеракція, семіосичні підходиАнотація
Для людини її зв’язок зі світом постає
як усвідомлюване,
пізнавальне і змінюване нею відношення,
а вся дійсність – як сукупність відношень.
Володимир Шинкарук
Вступ. Теорія дискурсу є міждисциплінарною. Методологічний апарат мовознавства та різних суміжних царин, як-от соціологія, культорологія, психологія та лінгвосеміотика, застосовується для вивчення, осмислення, трактування, формулювання методологічних засад дослідження дискурсу (зокрема медійного дискурсу як підтипу інституційного) та його складників (текст, висловлення, комунікативна подія, комунікативний акт). Методи та підходи до вивчення медійного дискурсу здебільшого доповнюють один одного, отож є партисипативними. На сучасному етапі розвитку науки про мову медійний дискурс є об’єктом низки наукових розвідок українських та зарубіжних мовознавців. Мета статті – запропонувати визначення медійного дискурсу шляхом виокремлення його ключових ознак як категорії комунікації, породженої засобами масової інформації. Для досягнення мети:
а) розглядаємо медійний дискурс як складний знак та аналізуємо його знакодію (семіозис);
б) з опорою на соціосеміосичний підхід до аналізу дискурсу виокремлюємо характерні ознаки цього дискурсу та визначаємо його як підтип інституційного дискурсу;
в) подаємо тлумачення основних одиниць метамови, що застосовуються при описі запропонованого підходу.
Методи. Дослідження виконане з опорою на методологічні засади, випрацьовані у сучасній комунікативній лінгвістиці із використанням семіосичного підходу до аналізу дискурсу. Для досягнення мети розвідки застосовано такі загальнонаукові методи: описовий, індукція, порівняння, узагальнення та спеціальний метод лінгвосеміотичної інтерпретації дискурсу.
Результати. Медійний дискурс (МД) характеризується такими ознаками: 1) Породжується різними агентами (і медійними продуцентами — інституціями та особистостями – і реціпієнтами). 2) Cтановить сукупність різних мовленнєвих жанрів, втілених у текстах, що є складними знаками, знакодія яких характеризується кодовим, інформаційним та культурним вимірами. 3). Cпрямований на інтеракцію.
Стрижневою знахідкою нашої розвідки вважаємо аргументоване представлення ефективності застосування семіосичниого підходу до аналізу медійного дискурсу.
Висновок. Медійний дискурс – складний знак, знакодія якого відбувавється в інформаційному просторі і який характеризується кодовим, інформаційним та культурними вимірами.
____________
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Андрейчук, Н. І. (2021). Виміри семіозису: монографія. ПАІС.
Андрейчук, Н. І.(2011). Семіотика лінгвокультурного простору Англії кінця XV – початку XVII століття: монографія. Видавництво Львівської політехніки.
Бацевич, Ф. С. (2004). Основи комунікативної лінгвістики. Академія. Бацевич Ф.С.(2010) Нариси з лінгвістичної прагматики: Монографія. ПАІС.
Вайшенберг, З. (2004). Новинна журналістика: Навчальний посібник. Академія Української преси.
Джоголос, О. В. &, Богуславський, О. В. (2016). Засади впровадження суспільного телерадіомовлення: європейський досвід. Балаклицький М.А. Морально-етичний дискурс сучасних ЗМІ в координатах викликів доби: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. с. 13–17. Міленіум.
Дяченко, М. Д. (2019). Лінгвоісторичний аспект дефініції дискурсу. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 30 (69) c. 2. https://doi.org/10.32838/2663-6069/2019.2-2/01 https://philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2019/2_2019/part_2/3.pdf
Мартинюк, А. П. (2011). Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної лінгвістики. ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
Корольов, І. Р. (2012). Поняття дискурсу в сучасному мовознавстві: визначення, структура, типологія. Studia-linguistica. 6 (2). c. 294–296. Київський нац. ун-т ім. Шевченка.http://nbuv.gov.ua/UJRN/Stling_2012_6%282%29__48
Кузнєцова, Т. В (2016). До проблеми ціннісно-смислової динамічності медіатексту. Засади впровадження суспільного телерадіомовлення: європейський досвід. Морально-етичний дискурс сучасних ЗМІ в координатах викликів доби: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. с.30–32. Міленіум.
Омелянчук, Ю. О. (2017). Псевдоновини як жанр сучасного англомовного медіадискурсу: лінгвокогнітивний, комунікативно-прагматичний параметри [Дис. канд. філол. наук, Херсонський державний університет]. Інституційний репозитарій Запорізького національного університету. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2019-2-24, https://scholar.google.com/
Пономаренко, Л. Г. (2016). Теорія журналістики й журналістська практика: вічні ножниці розбіжностей. Морально-етичний дискурс сучасних ЗМІ в координатах викликів доби: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. с.48. Міленіум.
Почепцов, Г. Г. (2022.) Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дій. Віват.
Пянковська, І. (2022). Лінгвістичні засоби впливу в німецькому медіатексті. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 47, (3). с. 113–119. https://doi.org/10.24919/2308-4863/47-3-18
Різун, В. В. (2008). Теорія масової комунікації: підруч. для студ. галузі 0303 “журналістика та інформація”. “Просвіта”.
Роджерс, Еверетт М. (2009). Дифузія інновацій. Видавничий центр “Києво-Могилянська академія”.
Серажим, К. (2002). Дискурс як соціолінгвальне явище: Методологія, архітектоніка, варіативність. [На метеріалах сучасної газетної публіцистики]. За ред. В. Різуна. Київ. нац. ун.-т ім. Тараса Шевченка.
Селіванова, О. О. (2006). Сучасна лінгвістика: термін. енцикл. Довкілля.
Сизонов, Д. (2013). Медіатекс та медіадискурс в сучасному медійному просторі. Studia Linguistica.7. с. 389–391. https://doi.org/10.17721/APULTP.2019.39.21-36
Томчаковська, Ю.О. (2021). Дискурсологія: напрями і завдання. Записки з романо-германської філології. 1(46) с. 115–121. http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/17888]
Царик, Г. (2023) Подкаст як жанр сучасного медійного тексту. Південний архів (філологічні науки) 95. с.71. https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-95-8
Фінклер, Ю. Е. (2019) Українські реформи та медійні міркування с. 137–145. https://doi.org/10.37222/2524-0331-2020-10(28)-22 Zb2020FinklerYuri
Фінклер, Ю. Е. (2020) Мас–медіа в рамцях влади: знову про інституцірналізацію. с. 300–313. https://doi.org/10.37222/2524-0331-2020-10(28)-22
Харарі, Ю. Н. (2023). 21 урок для 21 століття. Перекл. Демянчук О.Букшеф.
Шевченко, Л. І., & Дергач, Д. В., & Сизонов, Д. Ю. (2014). Медіалінгвістика: словник термінів і понять / за ред. Л. І. Шевченко. Київський університет.
Шевченко, Л., & Сизонов, Д. (2021) Теорія медіалінгвістики / за ред. Л. І. Шевченко. Київський університет.
Encyclopædia Britannica. https://www.britannica.com/search?query=deepfake
Dijk, T. A. van. (2008). Discourse and Context: A Sociocognitive Approach. Cambridge University Press.
Foucault, M. (1972). The Archaeology of Knowledge: And the Discourse on Language. р. 49. Pantheon Books.
Foucault, M. (1982). [1981]. The Order of Discourse. Untying the Text: A Post-Structuralist Reader. ed. R. J. C. Young. Routledge & Kegan Paul P.
Juignet, P. (2015) Michel Foucault et le concept d'épistémè. Philosophie, science et société. pp. 331–332. https://philosciences.com/
Habermas, J., Luhmann, N. (1971). Vorbereitende Bemerkungen zu einer Theorie der kommunikativen Kompetenz. In: Habermas und Luhmann.
Halliday, M. A. K. (1993) [1975]. Language as Social Semiotic. Language and Literacy in Social Practice / ed. by Maybin, J. Multilingual Matters,
Halliday, M. A. K., Hasan, R. (1976). Cohesion in English. Longman. p. 374. https://www.academia.edu/23141930/Cohesion_in_English_Halliday_and_Hasan
Halliday, M. A. K, Berry, M. (1996). Meaning and Form: Systemic Functional Interpretations. Bloomsbury.
Halliday, M. A. K. (2007). Language and Society: 10. Collected Works of M.A.K. Halliday, ed. by Jonathan J. Webster. and New Continuum.
Harris, Z. S. (1952) Discourse Analysis. Language 28. Repr. in The Structure of Language: Readings in the philosophy of language ed. by Jerry A. Fodor & Jerrold J. Katz.Prentice-Hall.
Maas, U. (1984). Als der Geist der Gemeinschaft eine Sprache fand: Sprache in Nationalsozialismus. Versuch einer historischen Argumentationsanalyse. Westdeutscher Verlag.
Mammadov, А. & Lewandowska-Tomaszczyk, В. (2022). Analysing Media Discourse: Traditional and New. еd. by Mammadov А and Lewandowska-Tomaszczyk В. Cambridge.
Pierce, Ch. S. (1985) Logic as Semiotic: The theory of Signs // Semiotics. An Introductory Anthology / Ed. with Introductions by R. E. Innis.Indiana University Press.
Sériot, P. (1985). Analysis of Soviet political discourse. Institute of Slavic Studies.
Stubbs, M. (1983). Discourse analysis: the sociolinguistic analysis of natural language. University of Chicago Press. https://www.academia.edu/60315732/Discourse_analysis_The_sociolinguistic_analysis_of_natural_language
Watts, R. J. (1981). The pragmalinguistic analysis of narrative texts: narrative cooperation in Charles Dickens's “Hard Times. Gunter Narr Verlag Tubingen.
Посилання
Andreichuk, N. I. (2011). Semiotics of the linguistic and cultural space of England at the end of the 15th – beginning of the 17th century: a monograph. Lviv Polytechnic Publishing House. [in Ukrainian].
Andreichuk, N. I. (2021). Vymiry semiozysu: monohrafiia. [Semiosis dimensions]. Lviv: PAIS. [in Ukrainian].
Batsevych, F. S. (2004). Fundamentals of communicative linguistics. Academy. [in Ukrainian].
Batsevych, F. S. (2010). Essays on Linguistic Pragmatics: Monograph. PAIS. [in Ukrainian].
Diachenko, M. D. (2019). Linguistic-historical aspect of discourse definition. Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: Philology. Social communications. 30(69) c. 2. https://doi.org/10.32838/2663-6069/2019.2-2/01 https://philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2019/2_2019/part_2/3.pdf [in Ukrainian].
Dijk, T.A. van. (2008). Discourse and Context: A Sociocognitive Approach. Cambridge University Press.
Dzhoholos, O. V. & Bohuslavskyi, O. V. (2016). Fundamentals of implementation of public broadcasting: the European experience. ed. by Balaklytskyi, M. A. Moral and ethical discourse of modern mass media in the coordinates of contemporary challenges: Materials of the International Scientific and Practical Conference. pp. 13–17. Millennium. [in Ukrainian].
Encyclopædia Britannica. https://www.britannica.com/search?query=deepfake
Finkler, Yu. E. (2020) Mass media in the power framework: institutionalization revisited. с.300-313 https://doi.org/10.37222/2524-0331-2020-10(28)-22 [in Ukrainian].
Finkler, Yu. E. (2020). Ukrainian Reforms and Media Reflections. pp. 137–145. https://doi.org/10.37222/2524-0331-2020-10(28)-22 Zb2020FinklerYuri [in Ukrainian].
Foucault, M. (1972). The Archaeology of Knowledge: And the Discourse on Language. р. 49. Pantheon Books.
Foucault, M. (1982). [1981]. The Order of Discourse. Untying the Text: A Post-Structuralist Reader. ed. R. J. C. Young. Routledge & Kegan Paul P.
Habermas, J. & Luhmann, N. (1971). Preliminary Remarks on a Theory of Communicative Competence. In: Habermas and Luhmann. [in German]
Halliday, M. A. K. (1993) [1975]. Language as Social Semiotic. Language and Literacy in Social Practice / ed. by Maybin, J. Multilingual Matters,
Halliday, M. A. K. (2007). Language and Society: 10. Collected Works of M. A. K. Halliday, ed. by Jonathan J. Webster. and New Continuum.
Halliday, M. A. K., Hasan, R. (1976). Cohesion in English. Longman. p. 374. https://www.academia.edu/23141930/Cohesion_in_English_Halliday_and_Hasan
Halliday, M. A. K. & Berry, M. (1996). Meaning and Form: Systemic Functional Interpretations. Bloomsbury.
Harari, Yu.N. (2023). 21 Lessons for the 21st Century. Translated by Demyanchuk O. Bukshef. [in Ukrainian].
Harris, Z. S. (1952) Discourse Analysis. Language 28. Repr. in The Structure of Language: Readings in the philosophy of language ed. by Jerry A. Fodor & Jerrold J. Katz. Prentice-Hall.
Juignet, P. (2015). Michel Foucault and the Concept of Episteme. Philosophy, Science, and Society. pp. 331–332. https://philosciences.com/ [in French]
Korolyev, I. R. (2012). The Concept of Discourse in Contemporary Linguistics: Definition, Structure, Typology. Studia Linguistica. 6(2), pp. 294–296. Taras Shevchenko National University of Kyiv. [in Ukrainian]. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Stling_2012_6%282%29__48
Kuznietsova, T. V. (2016). On the Issue of Value-Semantic Dynamics of Media Text. Principles of Implementing Public Broadcasting: European Experience. Moral-Ethical Discourse of Contemporary Media in the Coordinates of Challenges of the Era: Materials of the International Scientific-Practical Conference. pp. 30–32. Millennium. [in Ukrainian].
Maas, U. (1984). When the Spirit of Community Found a Language: Language in National Socialism. An Attempt at Historical Argumentation Analysis. West German Publisher. [in German]
Mammadov, А. & Lewandowska-Tomaszczyk, В. (2022). Analysing Media Discourse: Traditional and New. еd. by Mammadov А and Lewandowska-Tomaszczyk В. Cambridge.
Martyniuk, A. P. (2011). Dictionary of the basic terms of cognitive-discursive linguistics. KhNU named after V. N. Karazin. [in Ukrainian].
Omelianchuk, Y. O. (2017). Pseudonews as a Genre of Contemporary English-Language Media Discourse: Linguocognitive, Communicative-Pragmatic Parameters. [PhD thesis, Kherson State University]. Institutional Repository of Zaporizhzhia National University. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2019-2-24, https://scholar.google.com/ [in Ukrainian].
Piankovska, I. (2022). Linguistic Means of Influence in German Media Texts. Current Issues in Humanities. 47(3), pp. 113–119.
Pierce, Ch. S. (1985) Logic as Semiotic: The theory of Signs // Semiotics. An Introductory Anthology / Ed. with Introductions by R. E. Innis.Indiana University Press.
Pocheptsov, H. H. (2022). Toxic Infospace: How to Preserve Clarity of Thought and Freedom of Action. Vivat.
Ponomarenko, L. G. (2016). Theory of Journalism and Journalistic Practice: Eternal Scissors of Discrepancies. Moral-Ethical Discourse of Contemporary Media in the Coordinates of Challenges of the Era: Materials of the International Scientific-Practical Conference. p. 48. Millennium. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.24919/2308-4863/47-3-18 [in Ukrainian].
Rizun, V. V. (2008). Theory of Mass Communication: Textbook for Students of the Field 0303 "Journalism and Information". Prosvita. [in Ukrainian].
Rogers, Everett M. (2009). Diffusion of Innovations. Publishing Center "Kyiv-Mohyla Academy". . [in Ukrainian].
Selivanova, O. O. (2006). Modern Linguistics: Terminological Encyclopedia. Dovkillia. [in Ukrainian].
Serazhym, K. (2002). Discourse as a Sociolinguistic Phenomenon: Methodology, Architectonics, Variability. [Based on Materials of Contemporary Newspaper Publicism]. Ed. by V. Rizun. Taras Shevchenko National University of Kyiv. [in Ukrainian].
Seriot, P. (1985). Analysis of Soviet political discourse. Institute of Slavic Studies.
Shevchenko, L. I., & Dergach, D. V., & Syzonov, D. Y. (2014). Medialinguistics: Dictionary of Terms and Concepts. Ed. by L. I. Shevchenko. 2nd edition. "Kyiv University". . [in Ukrainian].
Shevchenko, L., & Syzonov D. (2021). Theory of Medialinguistics. Ed. by L. I. Shevchenko. "Kyiv University". [in Ukrainian].
Stubbs, M. (1983) Discourse analysis: the sociolinguistic analysis of natural language. University of Chicago Press. https://www.academia.edu/60315732/Discourse_analysis_The_sociolinguistic_analysis_of_natural_language
Syzonov, D. (2013) Mediatext and Mediadiscourse in the Contemporary Media Space. Studia Linguistica.7. с. 389–391. https://doi.org/10.17721/APULTP.2019.39.21-36 . [in Ukrainian].
Tomchakovska. Yu. O. (2021) Discoursology: trends and tasks (theoretical overview). pp. 115–121. Notes on Romance-Germanic Philology. 1(46), с. 115–121. http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/17888 . [in Ukrainian].
Tsaryk, H. (2023). Podcast as a genre of media discourse. Southern Archive (Philological Sciences) 95. с. 71. https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-95-8 . [in Ukrainian].
Vaishenberg, Z. (2004). News Journalism: Educational Guide. Ukrainian Press Academy. [in Ukrainian].
Watts, R. J. (1981). The pragmalinguistic analysis of narrative texts: narrative cooperation in Charles Dickens's. Hard Times. Gunter Narr Verlag Tubingen.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Галина ЦАРИК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
