ФЕМІНІТИВИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Олена ГАПЧЕНКО канд. філол. наук, доц. , Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml Автор https://orcid.org/0000-0001-6458-6248

DOI:

https://doi.org/10.17721/2520-6397.2025.2.15

Ключові слова:

: фемінітив, семантика, психолінгвістика, асоціативний експеримент, мовна особистість, вербальні асоціації, лексикон

Анотація

Вступ. У перші десятиліття ХХІ ст. стрімко зростає роль жінок у політиці, економіці, науці, промисловості і, як наслідок, набуває особливої актуальності тісно пов’язана з принципами гендерної коректності проблема нормативної номінації жінок у цих сферах.

Актуальність зумовлена зростаючою активністю функціонування фемінітивів у комунікації сучасних мовців і в мові ЗМІ та недостатнім вивченням психолінгвістичних аспектів цих вербальних одиниць.

Предметом дослідження є психолінгвістичний аспект функціонування фемінітивів на сучасному етапі розвитку мови і суспільства.

Мета – розглянути, до яких способів вираження віднесення до жіночої статі вдаються сучасні мовці, виявити психологічну релевантність і специфіку функціонування фемінітивів у їхньому мовленні, універсальні й культурно-специфічні тенденції використання фемінної лексики.

Матеріалом дослідження стали лексикографічні джерела й результати проведених психолінгвістичних експериментів.

Методи. У дослідженні застосовано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, описовий метод, метод вибірки, метод семантичного аналізу, метод аналізу морфологічної структури, метод комунікативно-прагматичного аналізу, контекстуально-семантичний і порівняльний аналіз, метод лінгвістичного спостереження, психолінгвістичні експерименти різних видів.

Результати. Досліджено семантику назв жінок за професією, соціальним статусом, сферою діяльності, способи їх творення, асоціативні зв’язки і специфіку функціонування в сучасній українській мові з позицій психолінгвістики. Увагу зосереджено на вивченні результатів експериментального дослідження статусу фемінітивів в індивідуальному лексиконі сучасних носіїв української мови. Основним об’єктом аналізу є отримані під час психолінгвістичних експериментів асоціативні реакції мовців на сучасні фемінітиви.

Висновки. Фемінітиви – яскрава й динамічна група сучасної української лексики. На сприйняття, використання, асоціативні реакції мовців впливають їхній вік; частотність слова; суб’єктивна оцінка того, наскільки слово знайоме мовцю або наскільки йому знайомий загальний смисл, який слово має передати; легкість визначення; кількість можливих значень; легкість вимови; типовість. Категорія фемінітивів перших десятиліть ХХI ст. не висвітлена в повному обсязі, потребує ретельного аналізу та вироблення, з урахуванням принципів гендерної толерантності, адекватних нормативних засобів позначення жінок за професією, соціальним статусом, сферою діяльності.

_____________

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Брус, М. П. (2019). Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування : монографія. ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника".

Грицак, Є. (1936). Неологізми в сучасній українській літературній мові. Друкарня оо. Василіян.

Синчак, О. (2022). Вебсловник жіночих назв української мови. https://r2u.org.ua/html/femin_details.ht

Тараненко, О. О. (2005). Принцип андроцентризму в системі мовних координат і сучасний гендерний рух. Мовознавство, 1, 3–25.

Тараненко, О. О. (2021). Андроцентризм у системі мовних координат і сучасний гендерний рух. Видавничий дім Дмитра Бураго.

Український правопис. (2019). (Є. І. Мазніченко та ін., Ред.).  https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalnaserednya-osvita/navchalni-programi/ukrayinskij-pravopis-2019 3–11.

Gygax, P., Gabriel, U., Sarrasin, O., & Oakhill, J. (2008). Generically intended, but specifically interpreted: When beauticians, musicians and mechanics are all men. Language, Cognition and Neuroscience, 23 (3), 464–485. https://doi.org/ 10.1080/01690960701702035

Nübling, D. (2019). Geschlechter (un)ordnungen in der Grammatik: Deklination. In: L. M. Eichinger, A. Plewnia (Eds.). Neues vom heutigen Deutsch: Empirisch – methodisch – theoretisch, 19–58. De Gruyter. https: doi.org/10.1515/ 9783110622591-003

Pusch, L. F. (1984). Das Deutsche als eine Männersprache: Diagnose und Therapievorschläge. Suhrkamp.

Посилання

Brus, M. P. (2019). Feminitives in the Ukrainian language: genesis, evolution, functioning : monograph. Vasyl Stefanyk Precarpathian National University [in Ukrainian].

Gygax, P., Gabriel, U., Sarrasin, O., & Oakhill, J. (2008). Generically intended, but specifically interpreted: When beauticians, musicians and mechanics are all men. Language, Cognition and Neuroscience, 23 (3), 464–485. https://doi.org/ 10.1080/01690960701702035

Hrytsak, E. (1936). Neologisms in the modern Ukrainian literary language. Printing house oo. Vasyliian [in Ukrainian].

Nübling, D. (2019). Geschlechter (un)ordnungen in der Grammatik: Deklination. In: L.M. Eichinger, A. Plewnia (Eds.). Neues vom heutigen Deutsch: Empirisch – methodisch – theoretisch, 19–58. De Gruyter. https: doi.org/10.1515/ 9783110622591-003

Pusch, L. F. (1984). Das Deutsche als eine Männersprache: Diagnose und Therapievorschläge. Suhrkamp.

Synchak, O. (2022). Web Dictionary of Feminine Names of the Ukrainian Language [in Ukrainian]. https://r2u.org.ua/html/femin_details.ht

Taranenko, O. O. (2005). The principle of androcentrism in the system of linguistic coordinates and the modern gender movement. Linguistics, 1, 3–25 [in Ukrainian].

Taranenko, O.O. (2021). Androcentrism in the system of linguistic coordinates and the modern gender movement. Dmytro Burago Publishing House [in Ukrainian].

Ukrainian spelling. (2019). (Ye. I. Maznichenko et al., Eds.) [in Ukrainian]. https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalnaserednya-osvita/navchalni-programi/ukrayinskij-pravopis-2019 3-11

Завантаження

Опубліковано

2025-06-04