Історичні назви шляхів сполучення Харківщини

УДК 811.161.2’373.21:94(477.54)
DOI: https://doi.org/10.17721/2520-6397.2025.2.11

Любомир СЕГІН, канд. філол. наук, доц.
ORCID ID: 0000-0003-1966-0773
e-mail: lyubomyr13@ukr.net
Національний університет “Києво-Могилянська академія”,
Київ, Україна

ІСТОРИЧНІ НАЗВИ ШЛЯХІВ СПОЛУЧЕННЯ ХАРКІВЩИНИ (pdf)

Вступ. У статті проаналізовано структурні і семантичні особливості історичних мікротопонімів на позначення шляхів сполучення Харківщини. Опрацьовано історичні, географічні, воєнно-топографічні, статистичні писемні пам’ятки ХVІ–ХІХ ст., у яких виявлено понад 130 мікротопоназв.

Методи. У результаті дослідження за допомогою описового, структурного і методу текстологічного аналізу з’ясовано, що твірною базою для пропріативів на позначення шляхів сполучення виступають апелятиви дорога, тракт, шлях, шосе, дорожка, брід, желізна дорога, перевіз, переправа, перелаз, прогон, сакма.

Результати. Виявлено, що найпродуктивнішими з географічних термінів є апелятиви дорога і тракт, які стали основою творення відповідно 63 i 26 дрібних географічних назв. Зі структурного погляду з-поміж аналізованих мікротопонімів виокремлено двокомпонентні, трикомпонентні, прийменникові конструкції та описові формації. У межах складених найменувань продуктивною є модель “географічний термін + залежний компонент”, у якій атрибутивний елемент указує на відойконімне, відгідронімне, відтопонімне походження, розмір чи форму об’єкта, вид сполучення, час виникнення, вид рослинності, особливості ґрунту відповідного об’єкта, соціальний стан, відношення якогось племені або етносу до іменованого об’єкта, особу, іменовану антропонімом. Cхарактеризовано незначну кількість конструкцій із прийменниками при, у, на, по, із першим з яких зафіксовано найбільшу кількість одиниць і який вказує, що об’єкт знаходиться у безпосередній близькості до іншого. Незначною кількістю представлені й описові формації, утворені за п’ятьма моделями, найпродуктивнішою з яких є “прийменник + іменник + прийменник + іменник + прийменник + + іменник”. Окреслено структурні моделі мікротопонімів, які є непродуктивними на території слобожанського краю.

Висновки. Установлено семантику стрижневих апелятивів і залежних компонентів та структурні моделі мікротопонімів.

Ключові слова: мікротопонім, значення, географічний термін, твірна основа, стрижневе слово, залежний компонет.