Успадкована та запозичена лексика: відмінність поняття етимології слів і запозичення (на матеріалі іспанської та української мов)

УДК 81’22:347.78.034
https://doi.org/10.17721/2520-6397.2022.1.03

Галина ВЕРБА, канд. філол. наук, доц.
КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ
ORCID: 0000-0001-6446-1162

Олена ОРЛИЧЕНКО, канд. філол. наук, доц.
КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ
ORCID: 0000-0003-4115-4252

УСПАДКОВАНА ТА ЗАПОЗИЧЕНА ЛЕКСИКА: ВІДМІННІСТЬ ПОНЯТТЯ ЕТИМОЛОГІЇ СЛІВ І ЗАПОЗИЧЕННЯ (на матеріалі іспанської та української мов) (pdf)

У статті йдеться про семантичні процеси, притаманні лексиці іншомовного походження в іспанській та українській мовах. Як відомо, в лексиці будь-якої мови за походженням розрізняють успадковані, власні та запозичені вокабули. Видається цікавим порівняти і дійти висновку, чи спільними є підходи до визначення цих термінів – а відповідно і до процесів їх надбання – у двох порівнюваних мовах. У випадку української мови спеціалісти вважають, що власне українська лексика створилися після спільнослов’янської мовної єдності та на сучасному зрізі реєструється у писемних творах українського народу, складаючи її основу і формуючи національні ознаки мови, а запозичена лексика − це мовні одиниці, що увійшли з різних мов прямого чи опосередкованого спілкування. Це переважно польська, російська, тюркські мови, латина та грецька. Схожий підхід виявляться й у спеціалістів, які аналізували подібне явище в іспанській мові, з тією різницею, що власне іспанська лексика була утворена на базі народної латини, а запозичені одиниці також з’явилися в ході історичного розвитку з мов прямого чи опосередкованого спілкування (мови долатинського та післялатинського періодів). Сюди увійшли переважно латинізми, грецизми, арабізми, індіанізми та незначна кількість германізмів. Важливим видається той факт, що критерії виділення питомої та етимологічно іншомовної лексики не знайшли однозначної дефініції, що призводить до суттєвих розбіжностей у плані кількісного складу лексики з погляду її походження. Етимологічно іншомовна лексика
в ході асиміляції часто втрачає первинне значення і набуває нового у міру розвитку тієї чи іншої мови. Такі лексеми набувають статусу міжмовних паронімів (хибних друзів перекладача).

Ключові слова: успадкована лексика, запозичена лексика, етимологія, грецизми, латинізми, русизми, арабізми, індіанізми.