Процесоорієнтовані дослідження в методологічній системі координат емпіричного перекладознавства

УДК 81-13
DOI: https://doi.org/10.17721/2520-6397.2025.2.01

Михайло САЙКО, д-р філософії
ORCID ID: 0000-0001-8098-0595
e-mail: mykhailo.saiko@knu.ua
Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
Київ, Україна

Маргарита ДОРОФЕЄВА, д-р філол. наук, проф.
ORCID ID: 0000-0003-2024-4806
e-mail: m.dorofeieva@knu.ua
Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
Київ, Україна

ПРОЦЕСООРІЄНТОВАНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В МЕТОДОЛОГІЧНІЙ СИСТЕМІ КООРДИНАТ ЕМПІРИЧНОГО ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА (pdf)

Вступ. Актуальність пропонованої розвідки зумовлена розривом між кількісним збільшенням методологічних праць та їхньою якісною систе­матизацією, що створює перешкоди для формування цілісної методоло­гічної парадигми. Мета дослідження полягає в спробі впорядкувати методологію процесоорієнтованих перекладознавчих досліджень.

Методи. У цій розвідці застосовано системну індуктивно-дедуктивну методу, а також методи-операції аналізи, синтези й моделювання.

Результати. Глибинне вивчення методологічних праць, присвячених процесоорієнтованим дослідженням, уможливило висновки про наяв­ність лакун у систематизації наукових підходів до вивчення перекла­дацьких, перекладових і споріднених процесів. Потреба у впорядкуванні методології процесоорієнтованих перекладознавчих досліджень спону­кали авторів змоделювати методологічну систему координат емпі­ричного перекладознавства. Модель методологічної системи створено за принципом ієрархії. Вона містить шість ключових характеристик: (1) орієнтація, (2) парадигма, (3) теорія, (4) дизайн, (5) методи та методики збору даних, (6) методи та методики розбору даних. Віддаючи перевагу конвергентному підходові замість принципу відштовхуваль­ного розрізнення, автори запропонували власну класифікацію най­головніших дизайнових параметрів перекладознавчих процесоорієнтованих досліджень: (1) гіпотеза, (2) умови, (3) середовище, (4) час, (5) підхід. Усім характеристикам та параметрам надано дефініції, а також окреслено їхню сутність. Окрім того, у статті подано покращену класифікацію метод і методик збору та розбору даних.

Висновки. Напрацьована модель є спробною, однак уможливлює формування чіткої методологічної основи для емпіричних досліджень, розширює межі процесоорієнтованого перекладознавства, а також може правити за підложжя для дальшого розвитку методології перекладознавчих досліджень.

Ключові слова: методологія емпіричних перекладознавчих досліджень, процесоорієнтоване перекладознавство, орієнтація дослідження, перекладознавча парадигма, теорія, дизайн, методи, методики.