Природність як критерій оцінювання якости галузевого перекладу

УДК 81’25
DOI: https://doi.org/10.17721/2520-6397.2025.2.04

Катерина САЙКО, асп.
ORCID ID: 0009-0004-6984-9157
e-mail: katerynasaiko7@gmail.com
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Київ, Україна

ПРИРОДНІСТЬ ЯК КРИТЕРІЙ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТИ ГАЛУЗЕВОГО ПЕРЕКЛАДУ (pdf)

Вступ. Розвиток малого ШІ та технологічний поступ зумовив потребу в підходах, що забезпечують об’єктивне оцінювання якости галузевого перекладу. Ключовим чинником у цьому контексті стають чітко окреслені критерії оцінювання. Однак певні критерії, серед яких передусім природність, є неоднозначними. Так, природності худож­нього перекладу присвячено низку досліджень. Водночас бракує роз­відок, у яких окреслено сутність природности як критерію оцінювання галузевого перекладу. Метою цього дослідження є розгляд та систе­матизація перекладознавчих поглядів на критерій природности та його окреслення в контексті оцінювання якости галузевого перекладу.

Результати. Природність як критерій оцінювання якости перек­ладу вперше згадують у працях лінгвістичної парадигми. Її ототож­нюють з нормами цільової мови та культури, а також з відповідністю контекстові перекладу та потребам цільової авдиторії. З иншого ж боку, неприродний переклад, написаний штучною формою мови, “перекладацькою мовою”, пов’язаний з інтерференціями та лек­сичною одноманітністю. У межах дескриптивної парадигми природ­ність пов’язують з цільовими нормами. Перекладні тексти не можуть повністю відповідати цим нормам через вплив оригіналу, а тому мають ознаки “проміжної мови” та посідають особливе місце в цільо­вій культурі. Власне пошук цих ознак, “універсалій”, різниці між вихід­ним текстом (ВТ) та цільовим текстом (ЦТ), а також різниці між перекладними та неперекладними текстами, спричинився до виник­нення корпусного перекладознавства. Представники діяльнісної пара­дигми не розглядають неприродні елементи як негативну характе­ристику, адже вони не перешкоджають досягненню мети перекладу. У сучасніших розвідках природність стає об’єктом різних експеримен­тальних досліджень, до яких також залучають машинний переклад (МП). Її ототожнюють водночас і з мовною нормою, і з різними видами узусу.

Висновки. Природність – це інтегральна динамічна характерис­тика перекладу, що відображає баланс між відповідністю узусові та дотриманням мовних норм з огляду на прагматичні чинники комунікативної ситуації та зміст ВТ. Для створення природного перекладу необхідно уникати інтерференцій, брати до уваги контекст пові­домлення, авдиторію, а також норми цільової мови та культури, посеред того й особливості видотекстового узусу. Відступ від цих принципів може бути свідомим рішенням, зумовленим особливостями контекстуальних чинників. Також ключовим для створення природ­ного перекладу є знання узусу та вміння ухвалити інтерсуб’єктивно верифіковні рішення.

Ключові слова: якість перекладу, оцінювання якости перекладу, природність, галузевий переклад.