Епітети як засіб характеристики адресата у панегіриках XVII ст.

УДК 811.161.2’01:82-141
DOI: https://doi.org/10.17721/2520-6397.2020.1.03

Грицина С. В., к. філол. н., асист.
ННЦ «Інститут біології та медицини»
КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

ЕПІТЕТИ ЯК ЗАСІБ ХАРАКТЕРИСТИКИ АДРЕСАТА У ПАНЕГІРИКАХ XVII СТ. (pdf)

У статті проаналізовано епітети як один із засобів естетизації барокового тексту, що використовуються для характеристики панегіричного адресата XVII ст. Запропоновано розгляд сполучуваності епітетів, яку щодо адресата поділили на пряму та опосередковану.

З’ясовано функціональне навантаження епітетів та їх основне джерело. На основі проаналізованого текстового матеріалу визначено чесноти панегіричних адресатів, переважно церковних осіб, – Михайла Рогози, Єлисея Плетенецького, Петра Могили, Арсенія Желиборського, Петра Конашевича-Сагайдачного. Поряд із панегіриками також розглядається жанр казань XVII ст., зокрема наявність в них епітетів відповідного спрямування.

Ключові слова: епітет, панегірик, казання, староукраїнська літературна мова XVII ст., бароко, естетизація тексту.